Розрізняють так ознаки ураження:

Підземний тип зараження - склеротінієве в’янення (коренева)

Надземний тип зараження - надземна (біла) гниль (стеблова та кошикова гниль)

Джерела інфекції: Зимує збудник у вигляді склероціїв у ґрунті, оптимальна температура для проростання склероції знаходиться в межах 18-24°С і вологості грунту 45-50%. Може зберігати свою життєздатність протягом 1-3 роки (максимально 6-8). Джерело збудника хвороби у вологу погоду – ґрунт і рослинні рештки.
Заходи захисту: Вирощування стійких сортів соняшнику, дотримання сівозміни на полі, просторової ізоляції нових посівів соняшнику від минулорічних не менше 1кілометра. Для того щоб збудника гриба не залишилось на полі, не потрібно вирощувати соняшник на одному і тому ж полі раніше як через 8 років. Знищення падалиці соняшника, післязбиральних решток, очищення насіння від склероціїв і ретельного протруювання насіння. При пізньому прояві хвороби білої гнилі на кошиках у фазі цвітіння, проведення обприскування фунгіцидами, допоможе дальше розповсюджуватись. Для скорішого збирання з меншими втратами підсушування кошиків у фазі біологічної стиглості десикантами.
У соняшнику виявлена також вегетативна стійкість до збудника білої гнилі: сильніше уражуються рослини у фазі проростка і під час дозрівання кошиків, більш стійкі вони у фазі бутонізації.

Розвиток хвороби:

The post Хвороба склеротиніоз або біла гниль на соняшнику appeared first on Топовий Аграрій.

Основними джерелами ураження соняшника пероноспорозом є заражене насіння соняшнику, рослинні рештки, сходи падалиці та ґрунт після вирощування соняшника.
Спори збудника несправжньої борошнистої роси (грибу Plasmopara halstedii) залишаються життєздатними у ґрунті або на рослинних рештках до 7 років.
Додатковим стимулом поширення цієї хвороби є попередник озимина, після чого посіяний саме соняшник.
Хвороба на соняшнику вражає рослини на будь-яких етапах розвитку, але небезпечною є при ранньому інфікуванні через коріння (з періода появи сходів до формування першої пари справжніх листків).

Як виглядає переноспороз несправжня борошниста роса? (Дивіться фотографії)
Виявити ви зможите, що соняшник уражений саме переноспорозом це є поява у верхній частині листка незграбні світло-зелені плями уздовж прожилок і борошнистого нальоту на нижній стороні листка культури.

Перші ознаки пероноспорозу з’являються швидко та як визначити переноспороз на соняшнику?:
– Плямистість листя;
– Відстають у розвитку, пригнічуються.
– Формуються карликові форми (меньші рослини).
– Часто (вбільшості) рослини гинуть не досягнувши фази цвітіння. У окремих випадках цвітуть, проте утворюють дрібні кошики у діаметрі 2-3см, без насіння або щупле насіння.

Розрізняють 6 форм пероноспорозу. Рослини, в яких пероноспороз проходить приховано, перезаражають інші і таким чином сприяють поширенню хвороби.
Деякі їх можна визначити та побачити візуально, інші протікають всередині рослини, не виявляючи симптомів візуально.
Буває що рослина відстає у рості, або гине, пригнічується, не закладає відповідного врожаю. Такі форми небезпечні через те, що майже неможливо вчасно виявити на соняшнику.
Вкінці вегетації соняшнику збудник утворює по всій рослині велику к-сть спор для зимівлі, зверніть увагу що на листі та корінні.

Для контролю (переноспорозу) несправжньої борошнистої роси необхідно:

• сівозміна з поверненням соняшника на те саме поле не частіше, ніж раз на 8 років;
• знищувати та закладати рослинні залишки;
• посів протруєним насінням;
• дотримуватись збалансованого мінерального харчування культури;
• вирощувати очищені стійкі гібриди;
• контролювати падалицю, можливо контролювати хімічними обробками в період вегетації застосовувати препарат на основі карбендазиму з нормами 1,5 л\га. Обробляти не більше 2 раз за вегетацію.

The post Несправжня борошниста роса (Переноспороз) на соняшнику appeared first on Топовий Аграрій.